Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.11.2016 року у справі №904/730/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 904/730/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Євсікова О.О., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016у справі№ 904/730/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"доПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"простягнення плати за користування вагонами,за участю представника відповідача: Терехов А.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" у справі №904/730/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Євсіков О.О., Плюшко І.А.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 9 203,52 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач порушив умови договору №ПР/М-13-1/22-809/НЮдч від 12.11.2012 про експлуатацію залізничної під`їзної колії в частині повернення вагонів з під`їзної колії очищеними від вантажу. Оскільки вагони були не очищеними, їх не прийнято працівниками залізниці, та залишено у користуванні відповідача до усунення порушень. Час користування вагонами відповідач зобов`язаний оплатити.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2016 у справі №904/730/16 (суддя Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 (судді: Герасименко І.М. - головуючий, Кузнецова І.Л., Широкобокова Л.П.), в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано недоведеністю вини відповідача у затримці вагонів на станції призначення та того факту, що спірні вагони не були очищені після вивантаження.

Посилаючись на умови Статуту залізниць України та Правил користування вагонами та контейнерами, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

3. Підстави, з яких оскаржено рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначається, що судами невірно застосовано п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, де визначений вичерпний перелік обставин, при яких складається акт загальної форми. Суди визнали неналежним доказом акт загальної форми №166, складений залізницею, а акт загальної форми №22, складений відповідачем, який в суді першої інстанції не розглядався, визнано належним доказом.

Скаржник вказує, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Судами не визначено, які наслідки можуть настати при складання відповідачем акту №22.

Судами невірно трактуються п.4 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Пам`ятки, в яких зазначено час передання вагонів, підписано відповідачем без зауважень.

Залізниця вважає, що вантаж прибув у спірних вагонах на піддонах, які не відповідають ГОСТ 9078, ГОСТ 26381, що підтверджується наданими до матеріалів справи фотографіями. Жодного маркування згідно наданих відповідачем фотографій на піддонах немає, а також немає жодного посилання про маркування піддонів в специфікації №8 до договору №15-0023-02 від 04.08.2015. Вказані обставини призвели до забруднення вагонів, неприйняття їх, складання актів загальної форми, пам`яток, відомість плати за користування вагонами ф. ГУ-46, по якій нарахована плата за користування вагонами за загальний час перебування вагонів у підприємства.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що рішення господарських судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі доказів, поданих сторонами, а тому касаційну скаргу вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач зазначає, що 06.08.2015 позивач відмовився приймати вагони через розсип раніше привезеного вантажу на підлозі вагонів. Проте в подальшому 11.08.2015 зазначені вагони прийнято позивачем як чисті, без розсипання вантажу та необхідності промивання. Відповідач звертає увагу суду, що згідно наданих доказів вказані вагони з 06.08.2015 по 11.08.2015 знаходились без руху на під'їзних коліях.

Враховуючи викладене, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" вважає недоведеним факт, що спірні вагони були неочищені після вивантаження, а тому вини відповідача у затримці вагонів на станції призначення немає.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

12.11.2012 між ДП "Придніпровська залізниця" (правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ПАТ "Українська залізниця") та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" укладено договір №ПР/М-13-1/22-809/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", яка примикає до станцій Дніпродзержинськ, Правда Придніпровської залізниці.

Відповідно до п.16 договору вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, зі знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

За п.15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Тарифного керівництва № 1; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Суди встановили, що 06.08.2015 при проведенні спільного комерційного огляду порожніх вагонів №24456600 та №24631632, виставлених після вивантаження відповідачем вантажу, позивачем не прийнято зазначені вище вагони з посиланням на розсип раніше перевезеного вантажу на підлозі вагонів, про що складено акт загальної форми №166.

Цей акт не підписано представником відповідача ОСОБА_7

Відповідно до довідки №079/1250 від 06.08.2015 ці вагони після розвантаження очищені та підметені засобами цеху, підготовлені до здачі на мережу залізничних доріг, однак, позивач відмовився від приймання вагонів в порожньому стані, посилаючись на необхідність відправлення їх на ст.Нижньодніпровськ-Вузол для промивки.

Відповідачем складено акт загальної форми №22 та направлено скаргу за №М029-2243 від 07.08.2015 на адресу Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень.

11.08.2015 зазначені вагони прийнято позивачем з під`їзних колій відповідача. При проведенні спільного комерційного огляду вагонів складено акт загальної форми №478 від 11.08.2015, в якому зазначено, що вагони №24456600 та №24631632 виставлені з під`їзної колії підприємства є повністю очищеними від залишків вантажу, промивання вагонів не потребується.

На підставі пам`яток №№ 2176, 3923 залізницею складено відомість плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 11089023, по якій позивачем нараховано плату за користування вагонами за загальний час перебування вагонів у користуванні підприємства з 05.08.2015 02:30 год. до 11.08.2015 15:30 год. (всього 157 годин) у розмірі 9203,52 грн., яка відповідачем не сплачена, що стало причиною звернення до суду.

Відповідно до витягу із електронної бази відповідача "Історія руху вагону" спірні вагони знаходились без руху на під`їзних коліях відповідача з 06.08.2015.

Суди встановили, що вантаж був запакований поліетиленовою плівкою і розташований на піддони. Витрати за пакетування вантажу відповідач відшкодував постачальнику.

Факт надходження вантажу у піддонах зафіксовано також у актах загальної форми ГУ-23 № 20, № 21 складених працівниками відповідача.

Також судами встановлено, що вантаж "вогнетривкі вироби", який попередньо надійшов до відповідача у вагонах № 24456600 та № 24631632, відсутній у "Переліку вантажів, після вивантаження яких провадиться промивання вагонів", згідно з Правилами перевезення вантажів.

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ст. 35 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами (далі статут) одержувач або організація, яка здійснює вивантаження, зобов`язані, зокрема, очистити зовнішню поверхню кузова вагона (контейнера) від залишків, які її забруднюють, захисної плівки, наклейок, бірок і написів, а всередині вагонів (контейнерів) - від залишків вантажу, емульсій, профілактичних засобів проти змерзання. Очищення контейнерів здійснюється в усіх випадках вантажовідправником та вантажоодержувачем. Залізниця має право не приймати не очищені після вивантаження (злиття) вагони і контейнери. Вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів (контейнерів), а з одержувача стягується плата за користування вагонами (контейнерами) за весь час їх затримки під очищенням.

За ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата.

За ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.11 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, користування вагонами та контейнерами встановлено, що не прийняті залізницею від вантажовласника вагони (неочищені, неправильно навантажені або неправильно запломбовані та з іншими комерційними та технічними несправностями, що виникли з вини вантажовласника) залишаються в користуванні вантажовласника до усунення недоліків.

Згідно п.12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

7. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з наведених вище норм, для стягнення плати за користування вагонами з 06.08.2015 по 11.08.2015 позивач мав довести факт перебування цих вагонів у безпосередньому розпорядженні вантажовласника з його вини.

Посилання позивача на акт загальної форми №166, підписаний в односторонньому порядку без участі відповідача, не прийнято судами як належний доказ у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція враховує встановлені судами обставини справи, зокрема факт того, що спірні вагони знаходились без руху на під`їзних коліях відповідача з 06.08.2015, а 11.08.2015 прийнято позивачем як чисті, без розсипання та без необхідності промивання.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили недоведеність того, що спірні вагони не були очищені після вивантаження, як не встановлено і вину відповідача в затримці передачі вагонів.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

За встановлених судами обставин висновки про безпідставність вимог про стягнення з відповідача коштів за користування вагонами з 06.08.2015 по 11.08.2015 касаційна інстанція визнає правильними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2016 у справі №904/730/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Євсіков

І. Плюшко